Кандидат біологігчних наук, доцент,

Лауреат Міжнародної премії “Дружба”,

відмінник освіти України

 

Публікації в електронних журналах та платформах електронної літератури

Дмитро Дмитрович Совтисік народився 11 березня 1951 року в селі Глибока, Коломийського району, Івано – Франківської області, що розкинулося в передгір’ї Карпат. Дмитро був шостим хлопцем в селянській сім’ї Дмитра Михайловича і Ганни Перівни Совтисіків. А всіх синів було семеро.

 В 6 років Дмитро Совтисік пішов у перший клас сільської початкової школи. Закінчивши з похвальною грамотою початкову школу. Д. Совтисік почав навчання в середній школі, яка знаходилася за чотири кілометри від села в селищі Отинія. Чи в сніг, чи в дощ доводилося ходити пішки в школу. Але тяга до навчання подолала все.

 З першого класу брав участь в художній самодіяльності — декламував вірші та танцював в ансамблі.

 Тому після закінчення школи зі срібною медаллю, приїхавши здавати документи в Чернівецький університет, шістнадцятирічний юнак розгубився. Велич центрального корпусу, в якій знаходилися приймальна комісія, захоплювала і водночас пригнічувала. Не вірилось, що тут можна буде вчитися. Хотів подавати документи на хімічний відділ, але там була дуже велика черга, тоді вирішив туди, де менша черга — на біохімічний. Конкурс був великим — 7 чоловік на місце. Набирали групу біохіміків всього з десяти чоловік.

 Успішно склавши вступні іспити. Дмитро Совтисік був зачислений на перший курс спеціальності “біохімія” біологічного факультету. Навчання було насиченим і цікавим. Навантаження велике — лабораторні, практичні, семінари і лекції вели досвічені професори та викладачі. Ректором університету і одночасно завідувачем кафедри біохімії був заслужений діяч науки професор К.М. Леутський. В нього була відома на весь світ наукова школа, яка займалась дослідженнями вітамінів.

 Дисципліна в університеті та на кафедрі була сувора. Всі чітко займались своєю справою (студенти і співробітники). Студентів залучали до виконання наукових робіт з першого курсу. Керував ними сам К.М. Леутський.

Студенство жило своїм життям: відвідували театри і філармонію, ходили в походи та дискотеки. Незабутні спогади залишаються з навчальних, виробничих та наукових практик.

Молодші курси проходили неповторні польові практики на біостанціях Чорнівки та Долішнього Шепоту, що в буковинських Карпатах. Обійшли всі тутешні гори. Об’їздили всі прикордонні застави, виступаючи там з концертами. Все це зараз стоїть перед очима.

 Цікавими були практики в Одеському НДІ виноградства та виноробства ім. Таїрова, який славився своїми понад 700 сортами винограду. Чого варта була наукова практика в НДІ біохімії в м. Москві та Ленінградському НДІ антибіотиків. Одночасно відвідували театри, музеї і звичайно, Ермітаж…

 Після закінчення університету в 1972 році Дмитру Совтисіку пропонують залишитися науковим Співробітником в науковій лабораторії вітамінів при кафедрі біохімії. Одночасно він викладав спецкурс.

Через два роки молодий дослідник успішно доповідав про механізм перетворення вітаміну А в організмі на Всесоюзному симпозіумі з проблем харчування в Алма-Аті. Враження залишились величезні — від самого міста-красеня та, звичайно, від високогірного катка “Медео”.

 З 1972 року Д.Д.Совтисік наполегливо працює над кандидатською дисертацією. Експерименти проводились з ранього ранку до пізнього вечора на тваринах в різних умовах — при недостатності вітаміну А, при дії іонізуючого опромінення і канцерогенезу. Результати були вражаючі. Висновки досліджень говорили, що масивні дози вітаміну А в організмі пригнічують до певної міри ріст ракових пухлин. Водночас вітамін А володіє радіопротекторною дією.

Висновки зроблені під час експерименту, в багатьох випадках співпали пізніше із спостереженнями за наслідками впливу радіоактивного опромінення в результаті Чорнобильської катастрофи.

  Дані наукових досліджень Д.Д.Совтисіка публікувались у виданнях:” Доклады Академии наук СССР», “Вопросы питания», «Радіобіологія”, “Український біохічний журнал”, “Вопросы онкологии»,  в матеріалах з’їздів та конференцій. До речі, за цикл цих робіт Дмитро Дмитрович був нагороджений Міжнародною премією “Дружба”.

 В 1977 році відбуваються зміни в особистому житті Д.Совтисіка. Він одружується зі студенткою Чернівецького музичного училища Броніславою. Яка пізніше працювала в Чернівецькій філармонії з відомим ансамблем “Смерічка” під керівництвом Назарія Яремчука.

В 1978 році на запрошення завідувача кафедри Кам’янець-Подільського педінституту Н.Г. Литовченко  сім’я Совтисіків переїжджає до Кам’янця.

  Д.Д. Совтисік згадує: “Кафедра анатомії і фізіології людини та факультет фізичного виховання якось відразу мене прийняли до свого колективу. Щирі і відкриті вони в багато чому мені допомагали на перших порах і пізніше. Поступово почав звикати до навчального процесу, до його специфіки. Продовжував працювати над дисертацією.

В 1982 році при Харківському держуніверситеті Д. Совтисік успішно захищає кандидатську дисертацію “Деякі сторони обміну ретинолу в організмі в умовах різного забезпечення вітаміном А, при іонізуючому опроміненні і пухлинному рості”, через три місяці ВАК присвоїла йому вчений ступінь кандидата наук, а через 5 років — вчене звання доцента. І надалі, Дмитро Дмитрович у постійному творчому пошуку, активно займається науковою роботою.

 З 1988 по 2012 рік Д.Д. Совтисік — завідувач кафедри. Без кафедри він не уявляє свого життя. Під його керівництвом проведено реорганізацію кафедри. Поповнюється матеріально-технічна база, укомплектовується обладнанням, навчальною літературою нова спеціальність “Фізична реабілітація”, відкриваються нові кабінети.

На кафедрі був створений нормальний творчий мікроклімат. Разом з викладацькою роботою завідувач кафедри проводив дослідження функціонального стану школярів та студентів при різних фізичних навантаженнях.

 Результати наукових досліджень публікувались в періодичних наукових виданнях та матеріалах наукових з’їздів, конференцій, конгресів тощо. В співавторстві видано навчальні посібники “Медико-біологічні основи валеології”, “Допінгові засоби та наслідки використання їх в спортивній практиці”, “Біологічна хімія. Практикум”, “Теоретичні основи фізичного виховання”, “Лікувальна фізична культура”.

До викладацької та наукової роботи залучаються молоді, талановиті кадри. Створені всі умови не тільки для праці, але й для відпочинку — виїзди на лоно природи, спортивні змагання, вечори.

Дмитро Дмитрович Совтисік говорить: “Мені повезло, що зустрів в своєму житі дружину Броніславу, яка подарувала мені двох чудових доньок Мар’яну і Лесю. Маємо трьох онуків. Броніслава вела мене в свій світ музики. Завдяки цьому я став духовно багатим. Зустрічаюсь часто з відомими людьми: музикантами, поетами, артистами. Це не заважає, а, навпаки, сприяє натхненню та працездатності в моїй роботі”.