Чорпіта Валентина Миколаївна
старший лаборант кафедри фізичної реабілітації та медико-біологічних основ фізичного виховання, магістр
Чорпіта Валентина Миколаївна, народилася 3 березня 1966 року в місті Кам’янці-Подільському на Хмельниччині. Батьківський рід походив з теслярів, материн — невідомо, як і в багатьох дітей-війни, сиріт. Мій прадід Никифір і дідусь Микита мали золоті руки і вправно працювали з деревом, а батько Трофанчук Микола Микитович, закінчив Хмельницький кооперативний технікум де і зустрів мою мати, Тамару Федорівну, одружившись з якою, пропрацювали все життя товарознавцями на Кам’янець-Подільській міжрайбазі.
В 4 роки мати навчила мене читати, а згодом прищепила любов до поезії Т. Г. Шевченка, до “Кобзаря”, якого я ще малою знала майже на пам’ять. Дитинство моє минало серед працьовитих і співучих земляків. Навчалася я в новій, на той час, середній школі № 16 в рідному місті.
Зростала я і виховувалася на вольовому прикладі матері, природній мудрості батька, народній пісні і моралі. З малих років батьки прищепили мені любов до фізичної культури і спорту: батько, відслуживши у Яворівській спортроті, отримав звання майстра спорту з волейболу, став тренером жіночої команди технікуму; мати — першорозрядниця з волейболу цієї ж команди. Саме з таким багажем я, дев’ятирічна дівчинка, вирішила вступити до дитячої юнацької спортивної школи нашого міста, щоправда на секцію гандболу, яку у 1983 році успішно закінчила з 1 розрядом. Шкільні роки залишили спогади про цікаве, активне і творче життя.
У вересні цього ж року розпочала свою трудову діяльність, прийнята на посаду лаборанта кафедри анатомії і фізіології людини Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту імені В.П.Затонського. Мала честь працювати з прекрасними людьми і досвідченими педагогами: завідувачем кафедри, О.С. Кучеруком, викладачами — Ю.Б. Кривогорським, О.П. Бодян, П.Д. Плахтієм, Д.Д. Совтисіком, асистентом В.В. Теслюк, старшими лаборантами — С.М. Стецюк, Н.А. Рогожинською, О.В.Сойчук, Т.Ф. Івановою, які в моєму житті допомогли сформувати чітке переконання того, що чимало можна домогтися строгістю, багато чого – любов’ю, але найбільше – знанням справи і справедливістю, незважаючи на особи.
У 1984 році мені пощастило стати студенткою цього ж вишу. На протязі навчальних років в інституті у нас, з моїм чоловіком (Чорпітою Олегом Андрійовичем), народилися двоє чудових дітей: дочка Марина і син Сергій, які є нашою гордістю і випускниками рідного університету. У 1989 році закінчую інститут за спеціальністю “Педагогіка і методика початкового навчання” і отримую кваліфікацію вчитель початкових класів, загалом і розуміння того, що якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учня, він – досконалий учитель. Роки студентства згадуються як нелегкий, але водночас, насичений, вагомий і багатогранний відрізок мого життя.
У 1993 році переведена на посаду старшого лаборанта кафедри анатомії і фізіології людини факультету фізичної культури. Специфіка цієї роботи передбачала матеріальну відповідальність, яка додалась до моїх посадових обов’язків і вимагала ще більшого досвіду і уваги.
З метою підвищення рівня знань та самовдосконалення, у 2002 році вступила у магістратуру Кам’янець-Подільського державного університету на обрану спеціальність “Педагогіка і методика середньої освіти. Початкове навчання”. Через рік і десять місяців захистила магістерську роботу на тему ”Валеологізація навчально-виховного процесу дітей молодшого шкільного віку”, здобула повну вищу освіту та отримала кваліфікацію викладача педагогіки і методики викладання в початкових класах, диплом з відзнакою, за що я безмежно вдячна моїм керівникам: завідувачу кафедри педагогіки з методикою викладання, доценту Поповій Л.Б. і доценту кафедри анатомії і фізіології людини та валеології Бодян О.П.
Із задоволенням, 36 років, я працюю з усвідомленням того, що освіта – скарб, а праця ключ до нього, в нашому університеті, на престижному факультеті, на рідній кафедрі, без якої не уявляю свого життя.